Про невідповідність цінників та реальної ціни в магазині

   Напевно кожен із нас, хоч раз з тикався з ситуацію при відвідуванні магазину з невідповідності цінників та реальної ціни (що зазвичай відображується на чеку) в магазині.  Зазвичай споживач просто свідомо «не звертає увагу» чи максимум звертається до касира  чи адміністратора магазину з зауваженням…. натомість отримує в відповідь посмішку та пояснення, що зовсім недавно (пару годин назад) відбулась переоцінка товару і просто по технічних причинах ще працівники не встигли замінити ціну тощо (залежно від настрою касира чи адміністратора)….. і так кожного разу при відвідуванні даного конкретного магазину……

   Згідно ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі по тексту: «Закон»): Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

61) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

  1. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

  1. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.

Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки — за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.

У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:

1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну — ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;

2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.

Дія положень цієї частини поширюється також на продукцію, що є харчовим продуктом.

  1. Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

Дія положень цієї частини поширюється також на продукцію, що є харчовим продуктом.

  1. Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;

2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;

3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Дія положень цієї частини поширюється також на продукцію, що є харчовим продуктом.

  1. Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

Дія положень цієї частини поширюється також на продукцію, що є харчовим продуктом.

  1. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням — споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача — споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

  1. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

  1. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

 

Відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затвердженого Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.97 № 2 : Роздрібні  ціни  на  товари  формуються,  встановлюються і застосовуються згідно з чинним законодавством.     Працівники,  відповідальні  за  формування,  встановлення   і застосування роздрібних  цін,  призначаються  керівником  суб’єкта господарювання.Роздрібні   ціни  фіксуються  суб’єктом  господарювання  у реєстрі роздрібних цін,  де зазначається:  назва товару,  артикул, марка,   тип,   оптова   відпускна  ціна  (ціна  постачальника)  з посиланням на  документ,  що  її  засвідчує,  розмір  торговельної надбавки, встановлена роздрібна ціна. Інформування  споживачів  про  роздрібні  ціни  на товари здійснюється за допомогою таких засобів:     ярликів цін  (цінників) на зразках товарів або покажчиків цін в підприємствах роздрібної торгівлі;     ярликів цін  (цінників),  прейскурантів  алкогольних  напоїв, меню   та   прейскурантів   цін  на  куповані  товари  у  закладах ресторанного господарства.     Ярлик  цін  (цінник)  призначається  для  надання  споживачам основної  інформації  на окремий товар, покажчик цін і прейскурант цін  на  куповані  товари — на ряд товарів, що є у продажу, меню —
про  перелік страв, кулінарних, булочних, борошняних кондитерських виробів, що пропонуються протягом дня.

Ярлики цін (цінники) та покажчики цін  повинні  мати  такі реквізити:    

для продовольчих товарів:    

для вагових  товарів  —  назва  товару,  сорт,  ціна  за один кілограм або за сто грамів;     для товарів  чи  напоїв,  що  продаються  на розлив,  — назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;   

  для штучних  товарів  та  напоїв  в пляшках — назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;     для товарів,  що розфасовані, 

— назва товару,  сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів,  вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки;    

для непродовольчих товарів:    

для товарів,   на  які  ціни  встановлені  в  залежності  від сортності,  — назва товару,  сорт,  ціна за один  метр,  кілограм, штуку або одиницю розфасовки;     для товарів,  на які ціни по сортах не встановлені,  —  назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;     для дрібних штучних товарів (парфюмерні, галантерейні та ін.) —  назва  товару,  вага  або місткість,  ціна за штуку або одиницю упаковки.

  Після  проведення  переоцінки  товарів  згідно з Порядком проведення  дооцінки  залишків   товарно-матеріальних   цінностей, затвердженим  Міністерством  економіки  України  та  Міністерством фінансів України  31.05.93  за N 37-20/248/07-104 та Положенням   про   порядок   уцінки  і  реалізації  продукції,  що залежалась,  з  групи  товарів   широкого   вжитку   і   продукції виробничо-технічного     призначення,     затвердженим     наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 10.09.96  N 120/190,  суб’єкт господарювання  повинен перемаркірувати  ціни  шляхом  закреслення  попередньої   ціни   і позначення нової ціни на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств — виготівників, упаковці та ін. кожної одиниці товару   і  засвідчити  підписом  працівника,  відповідального  за формування, встановлення або  застосування цін.

  Оформлення засобів інформування про ціни  проводиться  до надходження    товару    до   торговельного   залу   або   об’єкта дрібнороздрібної торговельної мережі.    

   Працівники суб’єкта  господарювання до початку роботи повинні перевірити  наявність  і  правильність  оформлення   ярликів   цін (цінників),  покажчиків цін,  меню,  прейскурантів цін на куповані товари.Всі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і  повинні  бути  оформлені  чітко, естетично (чорнилом,  пастою, штемпельною фарбою (штампом) та ін.) відповідно до чинного законодавства про мови.

  Відповідно до п. 8 ст. 3   «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти   господарювання,   які   здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при   продажу   товарів   (наданні   послуг)   у  сфері  торгівлі, громадського  харчування  та  послуг, а також операції з приймання готівки  для  подальшого  її  переказу зобов’язані: реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на  товар  (меню,  прейскуранта,  тарифу  на  послугу,  що надається) у грошовій одиниці України.

  Статтею 18 п.8  Закону встановлено нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. 

 Доцільно зауважити, статтею 633 Цивільного кодексу України визначається, що публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець – бере на себе зобов’язання  здійснити продаж товару кожному, хто до нього звернеться.   Згідно статті 641 Цивільного кодексу України, пропозиція укласти договір повинна містити в собі основні умови цього договору.

   По даній аналогії цінник в магазині виступає  пропозицією (афертою) укласти догові та містити умови договору (ціну). Таким чином, невідповідність ціни в ціннику і на касі – це не просто непорозуміння, а пряме порушення Ваших прав як споживача.

При виникненні вищеописаної ситуації при розрахунку на касі з початку потрібно звернутись до адміністрації магазину з вимогою повернути різницю між ціною на ціннику та ціною зазначену в чеку.

Якщо Вам відмовлять: Зафіксуйте  (сфотографуйте) ціну на ціннику та збережіть чек, за можливістю записати дані та номери телефонів свідків чи скласти Акт за підписом свідків, з описом ситуації.

 —   Напишіть відповідну скаргу в книзі скарг  та пропозиції в магазині.

—  Зверніться до Інспекції з питань захисту прав споживачів   з відповідною скаргою.

Також можете викликати поліцію. 

Відповідно до ст. 156-1Кодексу України про адміністративні правопорушення:

Порушення законодавства про захист прав споживачів

Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів —

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості —

тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання виробниками або особами, зазначеними у частині першій цієї статті, недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров’ю та майну споживача, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі бездіяльності осіб, передбачених частиною третьою цієї статті, щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

On Май 1st, 2017, posted in: Блог Адвоката Пискун by
Разработка логотипа и дизайн Брендбук.