Спори про визнання батьківства щодо дитини, суд вирішує відповідно до норм Сімейного кодексу України, зокрема ч. 2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й  зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

 Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному проваджені.

   В таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст.128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо:

– дитина народжена матір’ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім’я по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч.1 ст. 135 СК);

– у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК);

– батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень учинено за рішенням органу опіки та піклування (ч.2 ст. 135 СК).

 При цьому, доцільно зауважити, поняттям “родичі”, яке вживається в СК, охоплюється такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.

 “Членами сім’ї”  є мачуха, вітчим, які проживають однією сімє’ю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою.

 “Інші особи” – це особи, в сім’ї  яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи.

   Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі – “РАЦС”) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває, самою дитиною, яка досягла повноліття.

  Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред’явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання батьківства.

  Відповідно до ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

   У таких випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатися одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

  Заява до суду про визнання материнства відповідно до ст. 131 СК може подати особа, яка вважає себе матір’ю дитини. 

 Суд визнає материнство, якщо походження дитини від певної жінки, підтверджено відповідними доказами, у тому числі висновками експертиз.

 Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутись матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її отримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства – батько й інші перелічені особи.

  Умови та порядок визнання батьківства визначено законом, тому в справах названої категорії суд не може визнавати мирові угоди. 

  У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК може визначити факт, для з’ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнані (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза). Окрім того, якщо відповідач у такій справі ухиляється від участі у проведені судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, суд вправі постановити ухвалу про його примусовий привід.

 В судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (ст. 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала в шлюбі з матір’ю дитини (ст. 126, 127 СК).

 Відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

  При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не має права оспорювати батьківство. 

  Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка ,як батька ,позовна давність становить один рік і її перебіг позинається з дня реєстрації дитини.

  Відповідно до ст. 139 СК суд вирішує спори про материнство або за позовом жінки, яка в Книзі реєстрації народжень записана матір’ю дитини, – про виключення відомостей про неї , як матір, з актового запису про народження дитини, або за позовом жінки, яка вважає себе матір’ю дитини,- про визнання її материнства і внесення змін до актового запису про народження дитини, в якому записано матір’ю іншу жінку.

   У разі народження дитини в результаті імплантації зародка, зачатого подружжям, в організм жінки або зародка, зачатого чоловіком, який перебуває у шлюбі з іншою жінкою, в організм його дружини (ч.2,3 ст. 123 СК) материнство оспорено бути не може.

  Для вимог про оспорювання материнства жінкою, котра записана як матір дитини, позовної давності не встановлено, а для вимог жінкипро визнання її материнства позовна давність становить один рік і її перебіг починається із дня, коли жінка дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.

   Відповідно до ст. 140 СК стягнення за рішенням суду з особи, записаної батьком або матір’ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про них як батька або матері з актового запису про народження цієї дитини.

 Задоволення судом зазначених вимог може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв’язку  з нововиявленими обставинами (ст.361 ЦПК)

Пленум ВСУ