На сьогоднішній день в українському правовому суспільстві склалася тенденція нехтування локальними нормативними актами в області трудового права. На жаль, як працівник, так і роботодавець абсолютно необґрунтовано вважають, що, уклавши трудовий договір, вони повністю і безапеляційно підготували собі базу, на підставі якої і будуть надалі складатися трудові взаємовідносини.
Це далеко не так. Законодавство України передбачає можливість прийняття роботодавцем локальних нормативних актів, проте, хотілося звести дану можливість в ранг необхідності, оскільки подальший аналіз трудового законодавства дозволяє нам зробити висновок про виняткову важливість окремих локальних нормативних актів на виробництві.
Зупинимося коротко на мінімальному пакеті документів, який необхідно розробити в кожній організації:
- Трудовий договір
- Правила внутрішнього трудового розпорядку
- Посадова інструкція
Графік відпусток.
Крім перерахованих вище документів, рекомендуємо також на підприємстві розробити такі локальні нормативні акти, як:
- Положення про оплату праці;
- Положення про дисциплінарну і матеріальну відповідальність працівника організації;
- Положення про єдиний порядок прийому і звільнення працівників організації;
- Положення про доплати працівникам підприємства за суміщення професій;
- Положення про ротацію персоналу
- Положення про порядок проходження випробування при прийомі на роботу.
- Виходячи з конкретних особливості тієї чи іншої організації, можна також рекомендувати:
- Положення про атестацію співробітників;
- Положення про повну матеріальну відповідальність;
- Положення про комерційну таємницю на підприємстві та ін.