Ст. 38 КЗпП передбачено про попередження про звільнення за 2 тижні (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).

    Можливість звільнення під час відпустки (а точніше, в останній день відпустки) передбачено ст. 3 ЗУ “Про відпустки” – відпустка з наступним звільненням. 

   Таким чином, після надходження заяви працівника, який перебуває у відпустці, щодо звільнення його під час відпустки (в останній день або в середині відпустки) за власний бажанням (ст. 28,39 КЗпП) підприємство зобов’язане через 2 тижні або (за наявності поважних причин) в інший строк розірвати трудовий договір, видавши відповідний наказ про звільнення.

 Порада: у заяві про звільнення доцільно зазначити день звільнення – конкретну дату, що буде останнім днем перебування їх у трудових відносинах з підприємством.

    При звільнені з працівником має бути проведений повний розрахунок, що включає виплату йому компенсації на всі дні невикористаної відпустки. Розрахунок цієї компенсації проводиться до дня звільнення включно. Дні відпустки, що припадали на календарні дні після дня звільнення, вже не вважатимуться днями відпустки, проводиться виправлення нарахованих відпусткових за ці дні.    

   Таким чином, на день звільнення може виявитися одна з можливих ситуацій:  

   – працівник на день звільнення відгуляв рівну кількість “зароблених” днів відпустки за відпрацьований час. В даному випадку компенсація за невикористану відпустку йому не нараховується;

– працівник на день звільнення відгуляв дні відпустки наперед (за невідпрацьовану частину робочого року) – в цьому випадку він повинен повернути відпусткові, виплачені йому за ці дні (ст. 22 ЗУ “Про відпустки”). Вказаним Законом передбачено також випадки, коли ці відрахування не проводяться;

– працівникові до дня звільнення належиться компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.  

  В усіх вищевказаних випадках обчислення тривалості відпустки здійснюється до дня звільнення. При розрахунку компенсації або сум, які працівник має повернути, враховується виплачені йому відпусткові (у т.ч. за дні відпустки, які він фактично не відгуляв у зв’язку із звільненням).  

 Відносно виплати матдопомоги на оздоровлення, які виникають при звільнення працівника є два можливих варіанта: 
1. Відповідно до ст. 3 ЗУ “Про відпустки”: Працівник використовує дні щорічної відпустки. За бажанням працівника у разі його звільнення (виняток за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.  Таким чином, працівник перед звільненням реалізовує своє право на щорічну відпустку. У випадку коли виплата матдопомоги на оздоровлення є обов’язкова, йому виплачують матеріальну допомогу на оздоровлення. Працівник отримує компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

2. Якщо працівник не заявив про своє бажання скористатися щорічною відпусткою, то при звільнені йому за невикористані дні такої відпуски виплачують компенсацію (ст. 24 Закону).   По суті, він не іде у щорічну відпустку. Отже, виплачувати матдопомогу на оздоровлення для належного відпочинку підстав немає.