Про зменшення розміру аліментів на утримання дитини

   Згідно статті 192 Сімейного Кодексу  України розмір аліментів, визначений за рішенням суду за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,ю погіршення або поліпшення здоров’я  когось із них.

    Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

  Згідно ст.ст. 199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

   При визначені розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

   Доцільно зауважити, відповідно до положень Постанови № 3 ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України», при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, а саме п.п. 17-19

   За  відсутності  домовленості  між  батьками  про  сплату аліментів  на  дитину  той  із  них,  з ким вона проживає,  вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти  на  дитину  присуджуються  в  частці  від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.     У разі виїзду одного  з  батьків  на  постійне  проживання  в державу,  з  якою  Україна  не  має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 — 7  ст.  181  СК.   

   Вирішуючи питання  щодо  розміру   аліментів,   суд   повинен ураховувати:   стан   здоров’я,  матеріальне  становище  дитини  і платника аліментів;  наявність в  останнього  інших  неповнолітніх дітей,  непрацездатних  чоловіка,  дружини,  батьків,  повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.     

   Розмір аліментів  на  одну  дитину  не може бути меншим,  ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину  не  є  підставою  для  перегляду постановлених  раніше  судових  рішень  про їх стягнення.  Що ж до максимального розміру аліментів,  які стягуються  з  боржника,  то відповідно до  ч.  3  ст.  70 Закону України «Про виконавче провадження»  він  не  повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.      Порядок стягнення аліментів визначено у ст.  74  Закону  «Про виконавче провадження»,  а також у статтях 194 — 197, 274 СК.

  Крім того, ст. 185 СК   участі  в  додаткових витратах на утримання дитини, викликаних  особливими  обставинами  (розвитком   її   здібностей, хворобою,  каліцтвом  тощо),  можна притягати лише батьків.   У цих випадках ідеться про фактично зазнані або  передбачувані  витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

    При одночасному розгляді  вимог  про  стягнення  аліментів  і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

  За   рішенням  суду  батьки  можуть  бути  звільнені  від обов’язку утримувати дитину,  якщо  її  дохід  набагато  перевищує дохід кожного  з них і повністю забезпечує її потреби (ст.  188 СК ).

On Октябрь 12th, 2016, posted in: Блог Адвоката Пискун by
Разработка логотипа и дизайн Брендбук.