Відповідно до ст. 184 КЗпП – звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років (до 6 років ст.179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини – інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням зазначених жінок здійснюється також випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору, а по ініціативі працівника – потрібно тільки відповідну заяву.

   Окрім того, відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 ЗУ “Про відпустки” жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку, за власним бажанням може працювати у цей період на умовах неповного робочого часу або вдома.  При цьому за нею зберігається право на отримання допомоги подогляду за дитиною до досягнення  нею 3-го віку в період такої відпустки.

  Доцільно зауважити, де саме жінка, яка доглядає за дитиною, має працювати на умовах неповного робочого часу – на підприємстві, на якому вона оформляла відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, чи на іншому підприємстві, тобто за сумісництвом – чинним законодавством України не визначено.