Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення ( на прикладі:162-1 КпАП)

   Згідно зі ст. 245 Кодексу про адміністративне правопорушення (далі по тексту — КУпАП) завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідальності з Законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

 Згідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

 Крім того, необхідно також кваліфікувати дії порушника з правильним посиланням на пункт, частину статтю Закону, яка визначає дії, що являються правопорушеннями.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Зазвичай в протоколах про адміністративні правопорушення чітко не встановлено час, місце, спосіб, термін скоєння правопорушення, що являються основними кваліфікаційними ознаками та відсутні посилання на пункт, частину статті, що інкримінується.

 Враховуючи, що ст. 162-1 КУпАП передбачено відповідальність за умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності або громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховання будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей (тобто зазначена норма закону є бланкетною), у Протоколі про адміністративне правопорушення у зрозумілій формі повинно зазначити суму конкретного умисного ухилення особи,  яка  притягається до адміністративної відповідальності, від повернення в Україну у передбачені законом строки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших  матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки.

 Однією з вимогою є конкретизація сіті адміністративного правопорушення, яке ставиться у винну особі. Обов’язково повинно бути зазначено процесуальний документ в якому встановлюється факт даного правопорушення/чи підтверджувався сам факт вищевказаної перевірки, відповідно до чинного законодавства України, та вказано правопорушення (з формулюванням форми вини, що є основною кваліфікаційною ознакою інкримінованого правопорушення).

 Формулювання обвинувачення в нечіткій формі, а також посилання в самому протоколі на порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а саме, Імпортні операції резидентів,  які здійснюються на умовах відстрочення  поставки,  в  разі,  коли  таке  відстрочення перевищує  180  календарних  днів  з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу  виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.     При   застосуванні   розрахунків   щодо   імпортних  операцій резидентів  у  формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною   першою   цієї   статті,   діє   з   моменту  здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк  та  умови  завершення  імпортної операції без увезення товару    на    територію    України    визначаються   у   порядку),  встановленому  Кабінетом  Міністрів України за погодженням з Національним банком України.     Національний  банк  України має право запроваджувати на строк до  шести  місяців  інші  строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.), не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ст. 162-1 КУпАП, і не є зрозумілим, тобто у ньому  не викладено конкретної дії чи бездіяльності особи, щодо якої складено Протокол, що в свою чергу позбавляє особу можливості ефективно захищатися від пред’явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об’єктивний розгляд справи. 

Наведені вище часті порушення законодавства з боку контролюючих органів є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні. 

On Октябрь 28th, 2016, posted in: Блог Адвоката Пискун by
Разработка логотипа и дизайн Брендбук.