Про самооподаткування сільського населення

 Передусім хотілось зауважити, що станом на сьогоднішній день в Україні не має спеціального  Закону, що регулює дані правовідносини.Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме ст.1:

самооподаткування — форма залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

територіальна громадажителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 23.04.1984 року  «Про самооподаткування сільського населення» (що по даний час діє):

Самооподаткування населення може провадитися у сільській місцевості з метою залучення додаткових коштів для здійснення заходів по благоустрою та соціально-культурному розвитку населених пунктів на території сільської ради.

Самооподаткування   організує   сільська   Рада   народних депутатів.  Рішення про самооподаткування приймають загальні збори (сход) громадян, які проживають у населеному пункті (його частині) чи в декількох  населених  пунктах  на  території  сільської  Ради народних депутатів.
  Виконавчий комітет  сільської Ради народних депутатів скликає загальні збори (сход) громадян і  не  пізніш  як  за  десять  днів сповіщає їх про час і місце скликання загальних зборів (сходу).
Загальні  збори (сход),  на яких розглядається питання про самооподаткування,  є правомочними, якщо на них присутня більшість громадян, що досягли 18-річного віку.
Рішення про    проведення    самооподаткування    приймається більшістю голосів громадян, присутніх на загальних зборах (сході).   Рішення  загальних  зборів (сходу) громадян про проведення самооподаткування є обов’язковим для всіх громадян, які проживають у  населеному  пункті  (його  частині)  чи  в  декількох населених пунктах  на  території   відповідної   сільської   Ради   народних депутатів, де відбулися загальні збори (сход) громадян.

Платежі  по  самооподаткуванню  вносяться  громадянами  у виконавчий комітет сільської Ради  народних  депутатів  у  строки, встановлені загальними  зборами (сходом) громадян,  але не пізніше 1 липня поточного року.  

 Кошти, зібрані   шляхом   самооподаткування,   не  підлягають вилученню з рахунку сільської Ради народних депутатів.
Скарги   на   неправильне    обчислення    платежів    по самооподаткуванню подаються до виконавчого комітету сільської Ради народних депутатів, який розглядає їх у п’ятиденний строк.

  Рішення виконавчого   комітету   сільської   Ради    народних депутатів  може бути оскаржене у десятиденний строк до виконавчого комітету  районної,  міської,  районної  в  місті  Ради   народних депутатів, рішення якого є остаточним.
   Виконавчий  комітет  сільської  Ради  народних  депутатів забезпечує проведення за рахунок коштів самооподаткування заходів, затверджених загальними зборами (сходом) громадян,  і звітує перед населенням про витрачання цих коштів.    

Контроль  за  правильністю  проведення  самооподаткування покладається  на районні,  міські,  районні у містах Ради народних депутатів.  

On Ноябрь 7th, 2016, posted in: Блог Адвоката Пискун by
Разработка логотипа и дизайн Брендбук.