Про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, що набуте в результаті отримання спадку (нерухоме майно)

 Виходячи з положення ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

 Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

 Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч.1  ст. 356 ЦК України та ч.1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.

В той час,  право спільної часткової власності на земельні ділянку виникає, як встановлено в п. в ч.1 ст. 87 ЗК України, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особам.

Таким чином, спадкове майно  належить спадкоємцям на праві спільної власності з визначенням часток кожного із співвласника.

В ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі осіб.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Доцільно зауважити, в ч.1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч.1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.

 Таким чином, з моменту набуття  спадкоємцями права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають право вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

 У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 367 ЦК України, майно що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності припиняється.

 Відповідно до положення ч.1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України та ст. 88 ЗК України, поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено  за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов’язковим його нотаріальним посвідченням.

On Листопад 1st, 2016, posted in: Блог Адвоката by
Разработка логотипа и дизайн Брендбук.