Деякі поради по веденню бізнесу (підприємництва)

Передусім хотілося б зауважити, що стовідсотково унеможливити діюче (працююче) підприємство від судових позовів,  перевірок, кримінальних проваджень і т.д. на жаль, не можливо.

З юридичної точки зору,  можна виділити (виокремити) декілька простих  правил для керівника підприємства, які можуть максимально убезпечити  його підприємство від судових позовів, перевірок, кримінальних проваджень і т.д.:

1. Починаючи з державної реєстрації підприємства (підготовка необхідних документів) і в подальшому в роботі Вам потрібен досвідчений, надійний юрист/адвокат (на постійних договірних умовах), який буде надавати Вам правову допомогу.
2. Всі типові договори (за якими планується робота) та внутрішні локальні документи (положення, інструкції, накази тощо) повинні бути розроблені фахівцем  тобто юристом/адвокатом.
3. В обов’язковому порядку заведіть Журнал перевірок Вашого підприємства контролюючими органами (форма журналу то порядок ведення, міститься в Наказі Державного Комітету України з питань розвитку підприємництва № 18 від 18.08.1998 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.10.1998 р. за № 619/3059 Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідування суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок)).
4. При «назріванні» будь-яких суперечностей з контролюючими органами в тому числі з правоохоронними органами зверніться до адвоката за порадою та за необхідності вироблення спільної стратегії захисту.
5. При отриманні запитів, вимог тощо від контролюючих органів в тому числі правоохоронних органів насамперед зверніться до юриста/адвоката за порадою та складання відповідної відповіді.
6. Будь – які перевірки, обшуки виїмки тощо на Вашому підприємстві повинні відбуватись за участтю адвоката.
7. Потенційних контрагентів перед заключенням з ними договорів бажано перевірити по відкритих, офіційних базах, що наявні в інтернет просторі, а саме: Ресурс Єдиного Державного реєстру Підприємств і приватних осіб – підприємців (ЄДР/ЄДР) (відомості про стан підприємства/контрагента), База даних Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (перевірка, за необхідності, справжності довіреності, засвідчених нотаріусом документів тощо ),  Бази даних Державної фіскальної служби України (відомості органів доходів і зборів та реєстр платників ПДВ),  База даних Єдиного державного реєстру судових рішень (судові позови контраагента  та рішення по них).
8. В обов’язковому порядку після заключення договору у Вас повинен залишитись (бути) один екземпляр даного договору з «мокрими» печатками, подальші документи (листи, претензії тощо) по даних договірних відносинах також повинні бути наявними на підприємстві.
9. Систематично раз в три /чотири роки здійснюйте незалежний юридидичний (правовий) аудит діяльності підприємства та не забувайте користуватись послугами архіваріусів та архівістів.

Слід звернути увагу, відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (від 28.12.2014 р. № 76-VII), перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня – червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

В той час,  відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28.12.2014 р. № 71- VII ) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

• з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
• з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) обов’язково повинна бути зазначена, серед іншого, підстава для здійснення заходу, у даному випадку – реквізити дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки.

Доцільно зауважити, відповідно статтею 2 Кримінально процессуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 84 Кримінально процессуального кодексу України доказами в кримінальному проваджені є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягаютьдоказуванню.

Згідно  ст. 86 Кримінально процессуального кодексу України доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Порядок реалізації повноважень (правова процедура) слідчого щодо витребування документів від підприємств, установ та організацій визначений главою 15 Кримінально процессуального кодексу України України і здійснюється у формі отримання тимчасового доступу до речей і документів.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кримінально процессуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом вилучити їх (здійснити їх виїмку).

При цьому частиною 2 статті 159 Кримінально процессуального кодексу України України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Таким чином,  право витребовувати документи (отримувати тимчасовий доступ до речей і документів) у підприємства чи іншого суб’єкта можливо лише на підставі ухвали слідчого судді, суду.