Згідно Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування. прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установами судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.071996 р. № 719 (далі по тексту: “Інструкція”)
Відповідно до законодавства (статті 121, 122 Кримінального процесуального кодексу України, статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення) за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, цивільними позивачами, представниками цивільних позивачів, а також експертами, спеціалістам і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення (далі по тексту – орган, який зробив виклик).
Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується компенсація (здійснюється відшкодування) за відрив від звичайних занять.
Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов’язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, компенсуються (відшкодовуються) такі витрати:
– вартість проїзду до місця виклику і назад;
– витрати пов’язані з найманням жилого приміщення;
– добові.
Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100. Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Сума компенсації (відшкодування) за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати її розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
У кримінальних провадженнях і справах про адміністративні правопорушення виплати, зазначені в п.1 Інструкції, провадяться органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.
Витрати компенсації (відшкодування) особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за Постановою (ухвалою) органу який зробив виклик.