Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” (на далі – “Закон”) ст.ст. 25,27,28,29:

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. 

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом.

У разі ненадання боржником в строки, встановлені для самостійного виконання рішення держаний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку встановленому Законом. Виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

 У разі невиконання боржником рішень майнового характеру у встановлений строк, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час провадження виконавчих дій визначається державним виконавцем.  Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час провадження виконавчих дій.