Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести – ч.6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

 Припинення та розірвання трудового договору з ініціативи власника регулюється розділом ІІІ КЗпП України.

 Таким чином, враховуючи вищевикладене, після виходу жінки з відпустки по догляду за дитиною підприємство зобов’язано забезпечити жінку тим самим місцем роботи (посадою), яку вона займала до відпустки по догляду за дитиною.

  Стосовно звільнення після виходу з відпустки по догляду за дитиною, інколи практикується: скорочення посади з повідомленням за 2 місяці, і через 2 місяці звільняють за п.1 ст. 40 КзпП.

  Доцільно зауважити, в залежності від підстав та порядку звільнення (після аналізу таких відповідності до законодавства України) можна говорити чи таке звільнення є законним чи ні.