Згідно до п.п.3.5-3.6 Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України” ДСанПІН 2.2.2.028-99: Кладовища повинні бути розташовані в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м., а від територій кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських об’єктів, що прирівняних до них, має бути не меншою 100 м.

У санітрано-захисних зонах не можна допускати розміщення: – житлових будинків з придомовими терит., гуртожитків, готелів, будинків для приїзджих;- дитячих дошкільних закладів, ЗОШ,  лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення  зі стаціонарами, наркологічних диспанцерів; – спортивних споруд, садів, садівницьких товариств; – джерел централізованого водопостачання, водозабірних споруд, споруд водопровідної розподільної мережі.

 У сільських населених пунктах при розташування кладовища вище населеного пункту стосовно потоку грунтових вод, які живлять джерела децентралізованого господарсько-питного водопостачання та у випадку гідрологічного зв’язку поверхні кладовища з водоносним горизонтом санітарно-захисна зона збільшується до 500 м.

Відповідно до ст. 30 ЗУ “Про поховання та похоронну справу”- утримання кладовищ, а також інших місць поховання забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у порядку встановленим центральним органом влади, що забезпечують формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

  П. 1.3 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 № 173, зареєстровано в міністерстві юстицій України від 24.07.1996 р. за № 379/1404 передбачено, що державний контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюється органами, установами та закладами державного санітарного нагляду України, відповідно до діючого Положення про державний санітарний нагляд.

 Особи, винні у порушенні Правил, несуть відповідальність згідно зі ст. 80 Основ Законодавства України про охорону здоров’я, та ст.ст. 45-49 ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідемілогічного благополуччя населення”.